Класно, що ця офіційна атмосфера трохи фанова та дружня, а вона іншою і не може бути. За цей час ми стільки здружилися з громадами, що навіть зараз з громад пишуть-дзвонять-запрошують на свої заходи. І воно так ріднесенько, щемно. Навіть по завершенню малесенького етапу “Голос громади в місцевому самоврядуванні” у нас з громадами будуть круті стосунки.
А в мене відчуття, що хочу зберегти усі ці перлиночки маленькі, які ми відкривали, які відкрилися самі, які показали класні історії. В мене таке відчуття, що я усі ці перлиночки складаю в одну скриньку, красиву, вишукану, щоб потім цю скриньку відкривати і інформаційно потім розказувати про ці всі історії.
Маю налаштованість писати багато про громади, про те що вплинуло на них і безпосередньо на людей. Себе морально налаштувала на повільне відкриття і діставання скарбів з цієї скриньки. От саме зараз на стадії збору. Збираю, збираю, пакую і колекціоную, зараз це мені важливо.
Перші думки про онлайн-фестиваль були такими: як все підсумувати та вмістити в оці дні. Скільки всього було і вдалого, і невдалого, і ризикованого, і втіленого.
Як все це підсумувати?
Мета та завдання зробити певний підсумок, певний зріз 2.5 річної діяльності. Як нічого не забути, все згадати та все донести, ще таке хвилювання є. Сподіваюсь, що ми ще будемо доповнювати та згадувати, що ще впустилось. Хочеться згадати всіх і зробити класний підсумок всієї нашої діяльності.